16
Вт., жовт.

Архієпископ Тельміський Іов: Московський патріархат відмовляється знайти розумне рішення для лікування схизми

Моніторинг ЗМІ

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Погрози Московського патріархату щодо розколу неправильні

7 жовтня в грецьому виданні ΕΘΝΟΣ ΚΥΡΙΑΚΗΣ було опубліковано інтерв'ю архієпископа Тельміського Іова, де він зазначає, що Московський Патріархат відкидає будь-який діалог, і висловлює здивування, що православні українці не хочуть бути під юрисдикцією Києва.

Маріна Зіозіу

Архієпископ Тельміський Іов, Постійний представник Вселенського Патріархату у Всесвітній Раді Церков, висловлює свою власну точку зору щодо надання автокефалії в Україні. «Той, хто загрожує Вселенському Патріархату кровопролиттям, повстанням та громадянською війною, не служить благу Церкви та її єдності, але заохочує розділення та розкол», - каже ієрарх українського походження, наголошуючи, що надання Автокефалії Церквою Матір’ю пропонується не як «зброя», щоб оголосити війну або розділити Православ'я, але як «лікарський засіб», щоб вилікувати розкол, який тривав тридцять років. 

Православні віруючі глибоко стурбовані конфліктом між Фанаром і Москвою, і вони здивовані, як суперечка щодо функціонування помісної церкви може призвести до розриву та розколу в рамках Православної Церкви? 

Вселенський Патріархат пропонує автокефалію в Україні не як «зброю», щоб оголосити війну чи розділити Православ'я, а як «лікарський засіб», щоб вилікувати розкол, який тривав тридцять років. Після незалежності України в 1991 році всі єпископи Православної Церкви в Україні під юрисдикцією Московського Патріархату вже звертались до Московського Патріарха з проханням про автокефалію в 1991 та 1992 роках, щоб запобігти розповсюдженню розколів. На жаль, Московський патріархат не хотів її дарувати, і це тільки погіршило ситуацію. Протягом цих тридцяти років Московський патріархат вірить, що для досягнення єдності Церкви розкольники повинні повернутися до його юрисдикції. Ця політика повернення схожа на давню політику Римської Церкви, яка породила уніатизм. Сьогодні реальність полягає в тому, що в Україні є мільйони православних християн, які не хочуть бути під юрисдикцією Москви зі зрозумілих причин. Тому єдність Православ'я повинна бути врятована шляхом застосування канонічної ікономії та благодаті Божої. 

З того, що зараз відомо, виглядає, що практично важко нормалізувати та створити Автокефальну Церкву в Україні. В Україні існує російськомовне православне населення, яке, можливо, може не захотіти належати новій помісній Церкві. Що буде в цьому випадку?

Автокефалія долає етнофілетизм та регіоналізм, забезпечуючи єдність Церкви всередині помісної Церкви, а також між помісними Церквами. Це не заважає служити духовним потребам російськомовних, румунських, грекомовних, англомовних чи будь-яких інших віруючих, які проживають в Україні, і дозволяє спілкуватися з Константинополем, Москвою та іншими помісними православними церквами.

Ми не повинні забувати, що Православна Церква одна, тому що це Тіло Христове. Тому неможливо розділити Тіло Христове. Церква належить Христу, а не Константинополю, Москві, Києву чи будь-кому ще. Для мене це трохи дивно, що православні, які проживають в Україні, хочуть бути не під юрисдикцією Києва, а під юрисдикцією Москви.

Київський митрополит Онуфрій відмовився зустрітися з двох екзархами Вселенського Патріархату і, здається, солідаризувався з Московським Патріархатом. Якщо він дотримується цього, чи буде його позиція змінена? Як парафії, які перебувають під його юрисдикцією, будуть передані в нову Автокефальну Церкву? 

Вселенський Патріархат направив в Україну двох екзархів для проведення конструктивного діалогу між різними церковними структурами в межах глибоко розділеного українського православ'я, щоб відновити єдність церковного тіла. Ми глибоко шкодуємо, що ієрархи Московського патріархату повністю відкидають будь-який діалог та будь-яку зустріч з ними. Це може свідчити про їх відмову знайти розумне вирішення церковного розколу в Україні. Без сумніву, за цими діями стоять політичні амбіції, які диктуються не в Києві, а в Кремлі, коли існує небезпека не тільки посилення розколу в Україні, але й сприяння фрагментації православ'я. Отже, обов'язок Вселенського Патріархату полягає в тому, щоб піклуватися про те, щоб не втратити цієї єдності. Ми сподіваємось, що наші брати з Московського Патріархату швидко схаменуться і вступлять у діалог з ними, а також з представниками схизматичних Церков, щоб знайти рішення та відновити церковну канонічність в Україні. 

Багато хто стверджує, що новий порядок речей, який послідує, можливо, супроводжуватиметься негайними реакціями у поєднанні з війною у східних регіонах України. Чи може Вселенський Патріархат гарантувати, що все пройде добре і мирно?

Неприпустимо тримати мільйони православних християн у схизмі більше одного покоління. Той, хто загрожує Вселенському Патріархату кровопролиттям, повстанням і громадянською війною, не служить благу та єдності Церкви, але заохочує розділення і розкол. 

Розкол між Східними та Західними Церквами відбувався в основному з догматичних причин. Московський патріархат натякає на нього щодо українського питання. Що це означає і чи це виправдане?

Ви маєте рацію, зазначивши, що основна причина розділення між Сходом і Заходом була суто догматична. Внаслідок додавання філіокве до символу віри, греки звинувачували латинян в тому, що вони запровадили нововведення в віру. Це не випадок України.

Люди розуміють, що церковний розкол в Україні не пов'язаний з теологічною проблемою, а є канонічною проблемою. Неправильно звинувачувати когось в єресі і погрожувати, що надання автокефалії створить ще більший розкол, ніж 1054 року.

Ексклюзивний переклад з англійської - Cerkvarium