Релігійна мережа України: загальні тренди VS локальні особливості – інтернет-видавництво Церкваріум
20
Вт., серп.

Релігійна мережа України: загальні тренди VS локальні особливості

Статистика
Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Міністерство Культури України наприкінці березня оприлюднило нові дані щодо статистики кількості релігійних організацій. Державний орган щорічно видає інформацію про «релігійну мапу» України, яку готують фахівці Департаменту з питань релігій та національностей.

Дмитро ГОРЄВОЙ

В порівнянні з минулим роком кількість релігійних парафій несуттєво збільшилась, на 202 громади, що дорівнює половині відсотка від усієї мережі. Слід зазначити, що протягом останніх трьох років кількість релігійних громад поступово зростає, хоча й досі ця цифра нижча за довоєнні показники. Пояснюється це тим, що релігійні організації на окупованих територіях Донбасу та анексованого Криму не враховуються Мінкультом через неможливість порахувати їхню точну кількість.

Отже, якщо на 1 січня 2014 в Україні було зареєстровано 35646 громад, то 2015 року їх вже було 33781, після цього починається поступовий зріст до 34183 у 2016 та 34385 цього року. Разом з цим влада почала виявляти фіктивні парафії, тобто ті, які існують тільки на папері. Минулого року таких було 588, а цього року вже 854. Майже половина з них припадає на найбільші українські конфесії: 184 за УПЦ (МП), 270 – УПЦ КП, 44 – УАПЦ та 33 – УГКЦ.

Що ж до регіонального розподілу, то тут наявні вельми цікаві тенденції. Найбільше релігійних організацій зосереджено у Львівській області – 2928, більше половини з яких (1503) – греко-католицькі церкви. Православні в цій області представлені в основному Київським патріархатом (265) та Автокефальною Церквою (228), Московському патріархату тут належить 19 храмів. Слід зазначити, що ми подаємо цифри тільки щодо діючих громад, які користуються чи мають у власності культову споруду, не беручи до уваги недіючі парафії, громади без реєстрації та інші юридичні особи, які не є громадою.

Друге місце посідає Вінницька область. Тут налічується 1893 зареєстрованих, діючих громад, і ще 222 незареєстровані. З великим відривом домінує УПЦ (МП) – 716 храмів, далі майже впритул йдуть римо-католики (85), УПЦ КП (80) та неопротестантські громади євангельського спрямування (76). 

На третьому місці знаходиться Закарпаття, де офіційно функціонують 1726 громад та ведуть свою діяльність без реєстрації ще 113. Конфесійне різноманіття тут наступне: з невеликим відривом лідирує Московський Патріархат – 585, слідом йдуть греко-католики – 358, а вже за ними Реформаторська Церква (113), євангельські протестанти (111) та римо-католики (84). Цікаво, що греко-католики Закарпаття представляють собою автономну структуру – Мукачівську єпархію, яка підпорядковується напряму Святому Престолові. Власне через це їх не зараховують до складу УГКЦ. Такі особливості адміністративної структури пов’язані з тим, що закарпатці перейшли у єдність з Римом не під час Берестейської (1596), а внаслідок Ужгородської унії (1646), після чого і була сформована автономна Мукачево-Пряшівська єпархія, про історію якої можна прочитати на сайті РІСУ. Слід зауважити, що й Реформаторська Церква – це суто закарпатське, регіональне явище, оскільки складається вона переважно з етнічних угорців, які компактно проживають на півдні Закарпаття.

Менше всього храмів мають Сумська (184), Миколаївська (224) та Запорізька (247) області. Лідером за кількістю церков тут є Московський патріархат.

Цікаво, що статистика по деяких аспектах дисонує з опитуванням громадської думки. Так, наприклад в останньому дослідженні Центру Разумкова найбільшою православною конфесією визначається УПЦ КП, з нею себе асоціює 26,5% українців, однак частка її громад серед релігійного ландшафту України лише 14%. В той час, як в її основного конкурента – УПЦ (МП) – 12% підтримки згідно з опитуваннями, однак 35% всіх парафій.

Це свідчить про два факти. По-перше, що релігійна мережа Московського Патріархату майже в тричі більша від Київського – 12 тис. проти 4,8 (порівняння по кількості діючих громад). Так, в 16 областях та місті Києві УПЦ має більше половини всіх релігійних громад. В той час, як Київський Патріархат домінує над Московським лише в Галичині, на яку припадає 38% усіх парафій УПЦ КП.

По-друге, виходить, що або більшість віруючих ходить до КП, а храми МП стоять порожні, або ж віруючі достеменно не знають куди ходять. Скоріш за все, більшість ходить в МП, бо відповідна інфраструктура більш розвинута, однак на рівні ідентичності вони декларують себе вірянами КП. Нам також представляється, що для більшості опитаних вибір на користь того чи іншого патріархату є питанням не конфесійним, а політичним. Особливої гостроти цьому вибору додає війна між Україною та Росією, яка ведеться, як відомо, не тільки на фронті. Підтвердження тези про політичний, а не конфесійний вибір може слугувати і той факт, що серед вірян УПЦ (МП) тільки третина орієнтується на Росію. Не слід забувати, що у постійному релігійному житті приймають участь в середньому 12% громадян, в той час коли у процедурі самовизначення беруть участь всі опитані, в незалежності від практик.

Щодо регіональних особливостей, то окрім Закарпаття рясно виокремлюється Галичина. Регіональною церквою-лідером тут є УГКЦ (2868 храмів), 96% громад якої припадають на Тернопільську, Івано-Франківську та Львівську області. Так само й Автокефальна Церква має в цьому регіоні 87% своїх храмів (593). Московський Патріархат на цих землях має 171 храм, що складає 2% від всієї кількості культових споруд цієї конфесії.

Конфесійне різноманіття притаманне також і Волині. Тут присутні три основні групи: православні московського та київського патріархатів і неопротестантські громади (п’ятидесятники та харизмати). На першому місці тут віруючі УПЦ (МП), 601 та 502 храми у Волинській і Рівненській областях відповідно. У Київського Патріархату – 262 та 251 відповідно. Загальна кількість громад євангельських християн на Волині відповідно 275 та 161 громада. Слід також зауважити, що неопротестантські релігійні групи також поширені на Буковині (192), Закарпатті (111), Одещині (113) та Житомирщині (120).

Цікаво, що костелів Римо-Католицької Церкви в Україні більше, ніж храмів Української Автокефальної Церкви. Вірні Святого Престолу в основному зосереджені в Львівській (115), Житомирській (115), Закарпатській (88), Вінницькій (85), Тернопільській (84) та Запорізькій (84) областях.

На основі описаних фактів нам представляється, що релігійний ландшафт України виглядає наступним чином: переважно греко-католицька Галичина, з доволі високим рівнем «релігійної насиченості» регіону, зокрема у Львівській області. Регіон є базовим також і для Автокефальної Церкви, та вміщає понад третину парафій Київського Патріархату.

Волинь представляє розмаїття православних та протестантських груп. Московський Патріархат тут є лідером, хоча йому в спину дихає Київський.

Дещо схожа ситуація на Буковині, тут теж істотна частка православних й протестантів.

Найбільш строкатим є картинка на Закарпатті. Значна частина храмів припадає на УПЦ (МП), їх наздоганяють греко-католики. Дещо менше представлені: римо-католики, євангельські християни та Реформаторська Церква. Остання притаманна лише цьому регіону.

Доволі високий рівень «релігійної насиченості» на Поділлі (Вінницька та Хмельницька області). Беззаперечним лідером тут є МП, на фоні інших регіонів помітні римо-католики. Решта регіонів є меншими, як за кількістю громад, так і за різноманіттям. В основному лідером там виступає Українська Православна Церква (Московського Патріархату).

На жаль, для більш детального аналізу релігійної ситуації на місцях не вистачає даних соціологічних опитувань. Наразі доступними є лише узагальнення по макрорегіонах, які не дозволяють досліджувати ситуацію хоча б по історичних регіонах. Так, наприклад, Центр Разумкова в підгрупу «Захід» включає такі різні за своїм культурним бекграундом регіони, як Галичина, Закарпаття, Волинь та Буковина. Якщо ж мати дані у вигляді первинних одиничних анкет, то можна більш точно аналізувати ситуацію в областях. Це вже не кажучи про необхідність ґрунтовних опитувань в регіонах. 

Спеціально для РІСУ

SEO продвижение сайта - LUXEO Работа за границей