Як протестантизм вплинув на добробут

Аналітика

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Вчені, політики та й просто небайдужі громадяни завжди задавалися питанням: “чому одні країни заможні, а інші бідні”. За всю історію розвитку науки на цю тему написали купу праць. Багатство пов’язувалося з різними характеристиками, як от історія, географія чи політика. 

Дмитро Горєвой

Вчені, політики та й просто небайдужі громадяни завжди задавалися питанням: “чому одні країни заможні, а інші бідні”. За всю історію розвитку науки на цю тему написали купу праць. Багатство пов’язувалося з різними характеристиками, як от історія, географія чи політика. Спробую змалювати вплив релігії на економіку та благоустрій суспільства.

“Протестантська етика та дух капіталізму М.Вебера стала класикою релігієзнавства. Основні ідеї її зводяться до того, що Реформація спричинила імпульс, який викристалізувався у послідовників у особливе ставлення до праці. Лютер запровадив поняття поклику. Одним з ідеалів стала не просто праця, а успішна праця. Справа в тім, що протестантизм велику увагу приділяв концепції передвизначення, яка сягла апогею у вченні Жана Кальвіна. Тобто Бог, маючи властивість всезнання, наперед має план щодо людини. Ще до народження, кожна особистість вже приречена на спасіння чи загибель. Усвідомлюючи це людина починає шукати свідчення того, що вона є обраною до спасіння. Адже так хочеться вірити у краще і заспокоювати себе позитивними свідченнями та переконливими аргументами. Що може бути кращим свідченням обраності ніж життєвий успіх? Економічне багатство є найяскравішою ознакою того, що Бог має для тебе хороший план! В той же час, трошки по-дурному буде сидіти й чекати, коли ж на тебе звалиться мільйон, та й слід пам’ятати, що в часи Реформації лотерей ще не існувало. Отже, людина починає працювати, причому працювати активно і розумно. Як кажуть, працювати треба не з восьмої до шостої, а головою. Так і тут, головне не скільки ти відробив, а якого результату ти досяг.

Відповідна орієнтація на результат формує особливе ставлення до роботи. Набравшись сміливості можна сказати, що утворюється певний моральний кодекс неписаних законів про працю. Відношення до останньої поступово стає не як до засобу, а як до мети. У свідомості людини формується працелюбність, відповідальність, чесність та порядність. Саме це Вебер і мав на увазі під «протестантською етикою». Тобто людина має певний аскетизм, чесне ставлення до праці. Отриманий прибуток вкладається у справу, розвиток, а не витрачається на розваги, і так по колу. Невитрачені прибутки дають змогу інвестувати і створювати нові варіанти заробітку. Саме це, на думку Вебера, спричинило той факт, що в Німеччині керманичами великого капіталу були саме протестанти. У Європі заможніші протестантські країни Півночі, на відміну від південних католицьких чи східних православних.

Цікаву ремарку пропонують автори книги «Реформація у Європі та шанс для України». Вернон Сміт та Роман Шеремета вказують на важливість ідеї самостійного вивчення Біблії, яку принесла Реформація. Це призвело до підвищення рівня освіченості, що згодом вплинуло на виробництво та ринок загалом.

Ми хочемо розглянути ще одну протестантську ідею, яка вплинула на економічний устрій Європи. Лютер протестував проти монопольного статусу Церкви. Його не задовольняли дії єпископату римо-католицької церкви та безальтернативна залежність від них усіх вірян. Реформація проголосила антимонопольну політику та скасувала обов’язкову участь священнослужителів у культовому житті парафії. Лютер виступав проти посередництва духовенства між людиною і Богом. Скасувавши цей принцип, протестанти зруйнували середньовічну систему ієрархії. Таким чином, те що здавалося непорушною частиною всесвіту, онтологічною категорією, частиною буття раптом перестало існувати. Звичайно, такі зміни не змогли пройти повз населення. Це змінило свідомість. Тепер людям можуть обійтися без зайвого посередництва, хоч між Богом та людиною, чи владою та громадянином. Останнє — дуже важливе для формування та ефективного функціонування суспільства. Саме ґрунтовна, базова ідея про непотрібність посередництва є найкращою профілактикою проти такої хвороби як корупція. Дійсно, якщо є можливість вирішувати усі справи напряму, якщо немає монополіста, то і маневру для корупції набагато менше.

Тепер поглянемо на корупційну мапу світу. Серед 20 країн з найнижчим рівнем цієї хвороби – 13 протестантські. Це майже дві третини, дуже багато. Перша десятка повністю протестантська. Тобто це країни, де протестанти складають більшість або ж є другою за чисельністю групою. Це Данія, Фінляндія, Швеція, Нова Зеландія, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Канада та Німеччина.

Цікаво, що в одному з найвідоміших бестселерів на цю тематику «Чому нації занепадають», автори приходять дивного висновку: «подивившися далі на схід, ви побачите, що ніякий економічний успіх країн Східної Азії не пов’язаний з будь-якими формами християнства, а відтак немає прямих підтверджень існування особливого зв’язку між протестантизмом і економічним успіхом». Як на мене, ця теза дещо не коректна, оскільки порівнює економічний успіх в Європі протягом останні трьох століть та розвиток «азійських тигрів», впродовж останніх 50 років. Було б лукавством стверджувати, що Лі Куан Ю не брав за взірець суспільно-політичну модель розвинутих західних країн. Не справедливо було б говорити про відсутність впливу західного способу життя на реформи в Південній Кореї. До речі, остання є найбільш динамічно зростаючою країною з християнським населенням. Так, християнство в цій країні є найбільшою релігією, серед його конфесій переважає протестантизм.

Однак, найголовнішою ідеєю авторів згаданої книги є висновок, що економічно вдалими є країни з інклюзивними економічними та політичними інституціями. Інклюзивні — це відкриті та діючі за правилами суб’єкти. Тобто, там де є конкуренція, де менеджмент обирається не через знайомства, а відбирається за навичками. Коли економічні гіганти керуються категоріями ринкової вартості, а не потенціалом політичного тиску. Однак фокус на прибуток, інвестиції, а не дотації, відсутність посередництва і прозорість політичних інституцій, це хіба не ті досягнення протестантизму, які ми описали вище?

Не хочу, щоб цей матеріал сприймався як апологетика чи місіонерство. Я не хочу нікого навернути до протестантизму, і сам не є послідовником реформованого християнства. Ідея в тому, щоби показати, як в певних історичних умовах конкретна релігійна традиція вплинула на господарство та економіку континенту. Очевидно, що сьогодні для економічного прориву не потрібно всією нацією навертатися у протестантизм. Та й в умовах релігійної свободи це навряд чи можна реалізувати. Достатньо лише прийняти той велосипед, який вже раніше створили протестанти Європи. Відкриті та прозорі інституції, орієнтація на ринок, традиційний капіталізм з проекцію в майбутнє, а не феодальний монополізм з бажанням видавити все тут і зараз. Конкуренція фахом, а не кількістю знайомств, аскетизм у розвитку бізнесу, а не розпорошення прибутку на задоволення – ось ті максими, які потрібні для побудови заможного суспільства. І, як показали Сінгапур, Південна Корея та Гонконг, – можна не бути протестантами, навіть, можна не бути християнами, але прийнявши відповідні цінності, навіть без трансцендентних алюзій, можна вдало реформувати країну. Причому не тільки реформувати, але й і увійти у history, завдяки власній success story.

 Спеціально для rellab.org.ua