Стратити не можна помилувати: Філарет залишився без єпархії

Стратити не можна помилувати: Філарет залишився без єпархії

Аналітика

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Синод ПЦУ виніс майже Соломонове рішення

Тетяна Деркач, Cerkvarium

Щойно завершилось засідання Священного Синоду ПЦУ, яке було присвячено одному питанню: бурхливій діяльності митрополита Філарета на ниві ексгумації Київського патріархату. Всі очікували жорстких канонічних рішень, і коли було оприлюднено прес-реліз, були розчаровані. Стрілочників покарали: учасників "помісного собору УПЦ КП" - єпископів - вилучили зі складу єпископату, священників заборонили в служінні. А от головного бунтівника - митрополита Філарета - підвісили на гачку. Виключати з ПЦУ не стали, канонічних покарань не наклали.

Але наразі статус Філарета дуже принизливий. По-перше, він більше не керуючий Київською єпархією ПЦУ. Київська кафедра повертається до її законного архієрея - митрополита Київського і всієї України. По-друге, Філарета поставили перед фактом необхідності покаяння (прохання про перегляд справи - фактично покаяння). Важко собі уявити людину, яка нещодавно мала неосяжні повноваження в церкві, з покаянним папірцем в старечих руках в канцелярії митрополита. Що він робитиме в ПЦУ без кафедри? Що він робитиме без кадрів?

Про гібридний статус Філарета може свідчити така фраза з рішення Синоду: "звернутися до Священного Синоду щодо соборного розгляду свого майбутнього становища". Тобто, нинішнє становище Філарета - ще не остаточне.

Крім того, перехід Київської єпархії під контроль митрополита Епіфанія означає, що Філарет автоматично позбавляється права бути членом Синоду: за статутом ПЦУ це може бути лише правлячий архієрей. Проте "скорочення" однієї посади постійного члену синоду поки не оформлено.

Але рішення Синоду щодо обмеження єпископських прав Філарета може мати й інші наслідки. Тепер у нього відкривається можливість "проінвентаризувати" всю Україну. Адже зрозуміло, що він синодального вердикту не прийме. І можете бути впевнені: у почесного патріарха є латентні прихильники в різних єпархіях, особливо в тих, де суттєво домінує Московський патріархат. Чим далі на схід, тим хиткішими можуть виявитись позиції Епіфанія. Здається, для України умовний поділ по Дніпру - це вже якийсь фатум. 

Що стосується заборони священників ПЦУ, які прийшли на "помісний собор УПЦ КП" підтримати свого гуру, то Філарету і це байдуже. Він буде продовжувати будувати класичну парасинагогу в лоні ПЦУ, збираючи під її крило усіх маргіналів. Жодні канонічні санкції на них не діятимуть. Єпископи, висвячені Філаретом, почнуть вилазити з-під землі, як гриби після дощу. Пам'ятаєте натяки Філарета на те, що начебто за чутками єпископам ПЦУ за підтримку Симеона Вінницького давали 20 тисяч доларів? Зараз це виглядає не як чутки, а як пропозиція стартової ціни зради ПЦУ. Тим більше вже ні для кого не секрет, що фінансово Філарет не обділений. Тим єпископам, яким визнання помісних церков не важливо від слова "абсолютно", ідейна мотивація збереження цілісності ПЦУ нецікава. І Філарет чудово знає слабкості тих, кого висвячував на кафедри.

В сухому підсумку маємо наступне. Соломонове рішення Синоду щодо Філарета зберегло репутацію ПЦУ, продемонструвало певну стриманість її керівництва і показало світові, що у РПЦ в 1992 році був альтернативний шлях. Крім того, синодали ПЦУ подали сигнал Фанару, що поки втручатись не варто, самі розберемось. Зрозуміло, що Філарета це тільки заохотить показати свій порох в порохівницях. І це - інший бік медалі синодальної ухвали. Всі поступки Філарет завжди сприймав як прояв слабкості і карт-бланш на подальші дії. Він буде провокувати і далі. І хто б міг подумати, що традиційна фраза "Бог Сам вирішить проблему" може мати настільки конкретний сенс...

 

SEO продвижение сайта - LUXEO Работа за границей Чорна п'ятниця книги