Скільки ж дивізій у патріарха?

Скільки ж дивізій у патріарха?

Аналітика
Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Очільник РПЦ Кіріл (Гундяєв) заявив, що його паства складає 180 млн. Наскільки реальна ця цифра? Навіщо патріарх оголосив саме її, яка була мета цієї заяви та чому її озвучено саме в Румунії? Взагалі, як рахувати кількість вірян?

Дмитро Горєвой 

Очільник РПЦ Кіріл (Гундяєв) заявив, що його паства складає 180 млн. Наскільки реальна ця цифра? Навіщо патріарх оголосив саме її, яка була мета цієї заяви та чому її озвучено саме в Румунії? Взагалі, як рахувати кількість вірян?

28 жовтня патріарх Кіріл взяв участь в урочистому засіданні Священного Синоду Румунської Православної Церкви. Очільник РПЦ представив програмну доповідь про сучасне становище Московського патріархату.

Серед численних букв увагу привернули дані про чисельність вірян РПЦ: ніби-то членів Московського патріархату біля 180 млн, а громад — понад 36 тисяч. Текст уточнює, що це не тільки в Росії, а і в інших країнах, куди поширюється юрисдикція цієї церкви. Цифри, погодьтесь, доволі амбітні, а тому ми вирішили дізнатись з чого вони складаються

Щодо кількості вірян підказку дає сам патріарх. Перед цим він, неначе між іншим, зазначив, що, згідно соцопитувань, у Росії 75% населення вважає православними. Однак, в РФ є й відмінні від РПЦ православні структури, хоча вони не чисельні та на статистику не впливають. У релігієзнавців, особливо на пост-радянському просторі, давно вже не вщухають суперечки щодо того, як рахувати вірян.

Якщо коротко, є два методи:

записувати до вірян людей, які самі себе так називають (методологія на основі самоідентифікації) або ж рахувати тільки тих, хто бере участь у релігійних обрядах та ритуалах (на основі поведінки). Очевидно, в РПЦ пішли першим шляхом, бо так у них більші показники. Наведу приклад: в Росії православними себе називає 75-80% населення, проте постійно бере участь у церковному житті від 2 до 5%. Трохи більше в Україні, Білорусі та Молдові – по 10-13%.

Отже, зрозуміло, що другим методом РПЦ не нарахує багато прихильників. Якщо ми підрахуємо кількість людей, що себе називають православними в країнах, що знаходяться під юрисдикцією Московського патріархату, то отримаємо приблизну цифру в 120-122 млн. Це дані по Росії (108), Білорусі (7), Молдові (3) та Казахстану (4). Щодо України – ситуація складна. З одного боку, останні дані Центру Разумкова говорять про 12% вірних цієї церкви, з іншого – ця конфесія має найрозгалуженішу мережу громад. А тому кількість представників УПЦ (МП) коливається від 5 до 15 млн. Перша цифра – відображення опитування центру Разумкова. Друга – відображення частки релігійної мережі. Тобто, якщо УПЦ має 35% всіх громад, то приблизно такий відсоток вірян – її.

РПЦ також любить включати до лав своїх прихильників російську діаспору. Наразі за різними даними кількість росіян, що  ̶л̶ю̶б̶л̶я̶т̶ь̶ ̶Р̶о̶д̶і̶н̶у̶,̶ ̶а̶л̶е̶  проживають поза межами Росії становить 30 мільйонів. Таким чином, якщо ми складемо все до купи, то максимум вийде 165-167 млн адептів РПЦ. Однак це ж ніяк не заявлені 180 млн.

Ситуація з кількістю громад дещо простіша. Всі вони мають бути офіційно зареєстровані, а тому їхнє структурне розподілення більш-менш зрозуміле. З 36 тисяч заявлених храмів менше половини припадає на саму Росію (16 тисяч), впритул іде Україна (12 тис.), далеко позаду Білорусь (1,5 тис.), Молдова (1,2 тис.) та Казахстан (0,3 тис.). Разом 31 тисяча парафій. Виходить, що ще 5 тис. храмів припадає на парафії в Латвії, Естонії, Японії, Середній Азії, Китаї, Європі, США та Латинській Америці. У зазначених країнах РПЦ –меншина, ледь присутня та непомітна (крім країн Балтії) для соціологічних опитувань група. Видається, що тут цифра завищена, проте менше з тим.

Частка храмів РПЦ по країнах (дані в тис.). Під «рештою» розуміємо парафії РПЦ у Латвії, Естонії, Китаї, Японії, Країнах середньої Азії, США, Європі та Латинській Америці.

 

Виникає питання, якщо цифри не відповідають дійсності, то звідки ж вони взяті?

Спойлер: від балди.

А навіщо?

Тут потрібно поглянути ширше, на контекст висловлювання. Звіт презентували не деінде, а в Румунії. Тут треба дещо прояснити: у православ’ї цікава структура. Ця конфесія не має єдиного адміністративного центру з одноосібним керівником, як, наприклад, є у католиків з Папою Римським. Православні сформували конгломерат з 14 незалежних церков. Серед них є формальний лідер – перший серед рівних – Вселенський патріархат. Давні патріархати формувались на територіях Східної Римської імперії. Тепер більшість з них знаходяться на території з мусульманською більшістю. Виняток становлять Греція та Кіпр. Друга хвиля утворення незалежних (автокефальних) церков припала на період створення національних держав (Болгарія, Сербія, Румунія, Польща, Чехословаччина). Так сталось, що перший за честю Патріарх де-факто має мізерну паству, а слов’янські православні церкви, хоча за честю йдуть після першої п’ятірки, мають багато прихильників. А відтак у православному світі точиться боротьба за перше місце «за вагою». Основними претендентами на лідерство є Російська та Румунська церкви. Згідно державної статистики в Румунії нараховується понад 14,5 тис громад. Це не набагато менше ніж РПЦ має в Росії (16). Власне тому патріарх Кіріл і подає у своєму виступі цифри загальні. Вони якраз більш ніж у двічі вищі, причому, в основному, за рахунок України.

Примітка. Там де кількісні показники російської частини РПЦ більші за Румунську церкву – подаються цифри по РФ. Де ж вони паритетні, патріарх представляє дані по всій РПЦ і за рахунок України та Білорусі з Молдовою Московський патріархат переважає церковний Бухарест.

 Цікава ситуація з кількістю віруючих. Навіть, якщо рахувати тільки росіян з РПЦ, їх все одно буде більше ніж румунів. Однак патріарх Кіріл забажав подати ще більшу цифру – 180 млн. Тепер поглянемо на кількість послідовників Румунської церкви. За різними соціологічними оцінками православних румунів близько 18 млн., тобто в 10 разів менше. «Совпадєніє? — нє думаю!». Знаючи методи церковної дипломатії РПЦ, які не особливо відрізняються від державної, можна стверджувати що це був дипломатичний удар з боку Москви. Де, як не в серці країни, в патріаршому палаці, на засіданні вищого керівного органу заявити своєму опоненту, що він не вартий і десятої частини тебе. Воістину – дипломатично, тонко, так що не підкопаєшся. Таким чином Кіріл (Гундяев) натякає румунському візаві, хто в православному домі господар.

Саме тому РПЦ використовує такі, відверто сумнівні з наукової точки зору, методи підрахунку власних прихожан. Записувати до своїх лав усіх, хто називає себе православним, досить легковажно. Адже соціологічні дослідження показують, що багатьом націям у Центральній та Східній Європі притаманно пов’язувати національну ідентичність з релігійною. Більше половини росіян (57%) вважають, що бути «справжнім» росіянином – значить бути православним. Соціологи часто фіксують, що серед тих, хто називає себе православним, стабільно є частка людей, що не вірять у Бога, в потойбічне життя тощо. Це свідчить, що слово «православний» – радше культурний, ніж духовний маркер.

Кілька років тому незалежна російська соціологічна компанія «Среда» провела опитування. Вони свідомо сформулювали варіанти відповіді так: «Православний, є вірним Московського патріархату» та «Вірю, але до церкви не ходжу». В результаті адептами РПЦ є 40% опитуваних і ще чверть вірять, але до церкви – ні-ні. На нашу думку, таке дослідження більш адекватне, ніж просто опитування «Православний  ̶а̶ ̶є̶с̶л̶і̶ ̶н̶а̶й̶д̶у̶  чи ні?». А відтак паства РПЦ становить це вже не 108, а 57 мільйонів росіян. Різниця відчутна.

Ба більше: по всій Росії існує практика ведення богослужбових журналів, в які записують всі дані: скільки людей було на службі Божій, скільки сповідалось, скільки причащалося тощо. В кінці року кожна парафія відправляє журнал до єпархії, а ті в Москву. Управління справами Московської патріархії володіє цими даними і знає точно, скільки росіян відвідують їхні служби. Читач спитає «чому ж тоді вони не подадуть ці цифри?». Відповідь очевидна – реальні дані в рази менші ніж уявні сотні мільйонів. Відтак позиції РПЦ у православному світі виглядатимуть вже не так потужно та безальтернативно. Чи може з цим погодитись сама РПЦ? А Кремль? Ясно, що ні. Імперіалістичній владі важливо не втрачати перевагу (хоча б, її видимість). Ще Сталін глузував з французького очільника МЗС на прохання гарантувати релігійну свободу СРСР. «Скільки у Папи дивізій?» – іронізував він. Схоже, що погляди радянських вождів не тільки не втратили актуальності, але й перекочували зі свідомості політиків у світогляд церковників.

Спеціально для rellab.org.ua

SEO продвижение сайта - LUXEO Работа за границей