21
Нд., квіт.

Повноваження Синодів Автокефальних Церков

Аналітика

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Скоро почне роботу перший Синод ПЦУ. Ми вирішили зібрати для вас огляд ‒ як функціонують Синоди Помісних Церков

Ілля Бей, Дмитро Горєвой

Зовсім скоро Православна Церква України скличе перше засідання Священного Синоду ‒ керівного органу цієї Церкви. Ми вирішили проаналізувати як функціонують, з кого складаються та як часто скликаються Синоди в інших автокефальних церквах.

Вищим органом помісних православних церков є вся церковна повнота, розуміння якої, втім, відрізняється. Дехто включає до цієї повноти лише архієреїв, а десь скликаються помісні собори, які передбачають участь мирян. Проте, скликання великої кількості людей завжди пов'язане з низкою організаційних складнощів, тому часто у помісних церквах крім предстоятеля є і колективний орган управління ‒ Священний Синод. Функції цього органу в усіх помісних церквах переважно збігаються, але бувають і відмінності.

Константинопольська Православна Церква

Вища влада у Константинопольському патріархаті належить Священному Синоду. Він складається з 12 митрополитів і патріарха, який головує на її засіданнях. Термін повноважень митрополитів становить один рік, але кожні півроку змінюється половина Синоду ‒ 6 членів. Таким чином за один календарний рік відбувається повна ротація членів Синоду у два підходи: по 6 чоловік раз на півроку.

Скликається Синод часто, майже кожен місяць. Рішення на ньому приймаються простою більшістю голосів, при паритеті ‒ вирішальним є голос предстоятеля.

Є також у Константинопольському патріархаті і аналог Архієрейського Собору ‒ Синаксис. Але це суто дорадчий орган, який не приймає ніяких рішень. Синаксис скликається раз на кілька років для обговорення важливих поточних проблем.

Олександрійська Православна Церква

До складу Синоду крім патріарха Олександрійського входять тільки глави великих церковних областей ‒ митрополій. Всього нині у цій церкві 32 митрополії.

Антіохійська Православна Церква

Синод складається з усіх єпископів, що робить його аналогом Архієрейського Собору. Всього в Антіохійської Церкви 44 ​​архієрея. Головує на Синоді Антіохійський патріарх. Засідання Синоду проводяться раз на рік, як правило після Пасхи.

Єрусалимська Православна Церква

Вищим органом церковного управління Єрусалимського Патріархату є Помісний Собор і Священний Синод. Синод збирається часто, ледь не щомісяця. На цьому дорадчому органі вирішуються практично всі поточні питання різної складності. Синод складається з 18 представників. Крім патріарха, який є головою, до складу Синоду входять 4 митрополита, 6 архієпископів і 7 архімандритів.

Крім Синоду, існують Комітети: з питань Святих Місць, Економічний, Фінансовий, Ревізійний, Земельний, Освітній комітет східного берега, комітет кладовищ і церковний суд.

Російська православна церква

Священному Синоду РПЦ у Статуті присвячений увесь 5-й розділ. Синод складається з п'ятнадцяти членів: патріарха, дев'яти постійних і п'яти тимчасових членів. Постійними членами є: по кафедрі ‒ митрополити Київський, Санкт-Петербурзький, Мінський, Кишинівський, Казахстанський, Ташкентський і Узбекистанський, Крутицький і Коломенський; за посадою ‒ голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків і керуючий справами Московської Патріархії.

Тимчасові члени викликаються для присутності на одній сесії, по старшинству архієрейської хіротонії, по одному з кожної групи, на які поділяються єпархії. Таким чином, Синод РПЦ на третину оновлюється до кожної сесії. Синод засідає декілька разів на рік, у двох сесіях.

Повноваження Синоду ширше, ніж в інших помісних Церквах. Так, Синод обирає і призначає єпископів, утворює і ліквідує Екзархати, Митрополичі округи, митрополії і єпархії, визначає (змінює) їхні межі та найменування з наступним затвердженням Архієрейським Собором, схвалює статути самокерованих Церков, екзархатів і Митрополичих округів; встановлює порядок володінням, користуванням і розпорядженням будівлями і майном Російської Православної Церкви; утверджує постанови Вищого загальноцерковного суду у випадках, передбачених Положенням про церковний суд, тощо

Патріарх має право вето на рішення Синоду. У такому випадку розгляд питання передається Архієрейському Собору.

Сербська православна церква

Вищим органом є Архієрейський собор (ст. 57 Статуту Сербської Церкви). Проведення Помісного собору статутом не передбачено, а Патріарха обирає спеціальна виборча рада (див. статтю Участь мирян в Помісних соборах і виборах Предстоятеля).

Синод нечисленний: патріарх і чотири єпархіальних архієрея. Членів Синоду обирає Архієрейський собор, причому кожні два роки змінюються двоє членів Синоду. Таким чином, каденція становить чотири роки. Рішення приймаються одноголосно або більшістю голосів.

Якщо патріарх протягом тривалого часу не може виконувати свої функції або якщо ця посада буде скасована, повноваження патріарха переходять до Синоду, який сповіщає про це Архієрейський собор і світську владу. Головує у такому випадку найстаріший за хіротонією митрополит, а при відсутності митрополитів ‒ єпископ.

Синод може засідати у звуженому (Патріарх як голова і два члени) або повному складі (ст. 58). Протоколи Синоду підписують всі члени, що брали участь у засіданні. При необхідності Синод може заслухати і сторонні особи.

Повноваження Синоду визначено ст. 70:

  • погоджує будівництво нових храмів і монастирів, нагородження духовенства,
  • здійснює нагляд за роботою архієреїв, опікується вдовими єпархіями,
  • приймає порядок денний Архієрейського собору і виконує його рішення,
  • щорічно звітує перед Архієрейським собором,
  • є судом першої інстанції щодо архієреїв (друга інстанція ‒ Архієрейський собор).

Румунська Православна Церква

У Румунської Церкви є два Синоди: Священний Синод і Постійний Синод (розширений і малий склади). Священний Синод ‒ вищий орган влади Церкви, до його складу входять всі архієреї, нині це 52 ієрарха. Це аналог Архієрейського Собору.

Священний Синод засідає двічі на рік: навесні та восени, але у разі потреби можуть бути скликані позачергові засідання. Синод висловлює офіційну думку Церкви, може вносити зміни до статуту, затверджує архієреїв і створює нові єпархії. Для затвердження рішення достатньо простої більшості голосів (50% + 1), проте деякі рішення вимагають підтримки 2/3 членів Синоду.

Малий або Постійний Синод засідає у період між роботою Священного Синоду для обговорення важливих питань, що не дозволяють зволікання. Постійний Синод складається з Патріарха, всіх митрополитів (8), а також одного архієпископа і двох єпископів, яких обирає на рік Священний Синод. Це аналог власне Синоду, де є постійні (9) і тимчасові (3) члени. Постійний Синод приймає рішення простою більшістю голосів.

Болгарська православна церква

Священному Синоду у Статуті присвячений увесь 5-й розділ (ст. 52-71). Проте, повний склад Синоду описується неявно у ст. 6, де Синод називається ще й вищим керівним органом БПЦ (а також у ст. 9, де Синод називається верховною судовою владою), і складається з патріарха і всіх єпархіальних митрополитів (під якими розуміються правлячі єпархіальні архієреї), тобто п'ятнадцяти членів. Кворум ‒ більше половини членів при головуванні патріарха. Синод може засідати у повному або малому (патріарх і четверо єпархіальних митрополитів) складі.

Архієрейський собор також передбачений Статутом, і включає також вікаріїв. Він був створений після того, коли почали масово висвячувати вікаріїв, а у старому статуті вікарії не були ні членами Церковного Собору, ні Синоду. Тому було прийнято включити їх у більш широкий за складом орган, ніж Синод, але і щоб він не збігався з Помісним собором. Архієрейський собор не має реальних повноважень і не відповідає однойменній структурі у РПЦ, його повноваження у Статуті не розписані.

Таким чином, Синод у повному складі ‒ аналог Архієрейського собору інших помісних церков, а Синод у малому складі ‒ аналог Синодів у власному розумінні.

Члени «малого» Синоду обираються «великим» Синодом за ротаційним принципом по старшинству, каденція ‒ півроку. У разі тяжкої хвороби двох членів «малого» Синоду на місце одного з них запрошується митрополит, наступний за ротаційним принципом. Однак повноваження цього органу значно вужчими, ніж в аналогічних органів інших помісних церков, зокрема «малий» Синод стверджує рішення про хіротонії в єпархіях, призначає і звільняє співробітників Синодальних установ, погоджує призначення пенсій парафіяльним священикам, тощо.

Грузинська Православна Церква

Згідно з Положенням про управління Грузинської Православної Церкви від 1945 року законодавча і вища судова влада у Грузинської Православної Церкви належить Церковному Собору, який складається з духовенства і мирян та скликається Католікосом-патріархом за необхідністю. Католікос-патріарх обирається Церковним Собором шляхом таємного голосування (прийняття чернецтва не обов'язково) і дає Собору звіт в управлінні. При Католікосі-Патріарху діє Священний Синод, що складається з правлячих єпископів і вікарія католікоса. Нині членами Синоду є 46 архієреїв.

Кіпрська Православна Церква

Вищим органом влади у Кіпрській Церкві є Священний Синод, він складається з усіх єпископів (18) і є аналогом Архієрейського Собору. Синод скликається у перший тиждень після Великодня, а також протягом перших двох тижнів вересня і лютого. Передбачена можливість позачергового засідання Синоду на вимогу мінімум двох його членів. Синод також є судовою інстанцією. Якщо розглядається справа щодо позбавлення сану архієрея, то Синод запрошує на засідання представників 4 стародавніх патріархатів і Елладської Церкви, а у разі їх відсутності ‒ представників будь-якої іншої автокефальної церкви. Винесене рішення у такому випадку буде остаточним і безапеляційним.

Елладська Православна Церква

У Елладської Церкви існує два Синоди: Архієрейський і Постійний. Перший є аналогом Архієрейського Собору і складається з усіх єпархіальних архієреїв, які проживають у межах грецької держави. Навіть тих, хто входить до складу Константинопольської ієрархії (єпископат т.зв. «Нових територій» ‒ сучасна північна Греція і Додеканезький архіпелаг, але крім Криту). Скликається Синод раз на рік у листопаді, але також передбачається можливість позачергового скликання Синоду. Також, якщо Архієрейський Синод так і не зміг затвердити ті чи інші питання, він переноситься на лютий. Для цього потрібно, щоб за відповідне рішення проголосували 2/3 членів Синоду. Сесія Архієрейського Синоду триває 15 днів. Для продовження ще на 10 днів потрібна згода 2/3 членів Синоду.

Постійний Синод є аналогом власне Синоду. Він складається з голови ‒ архієпископа Афінського і 12 митрополитів, по 6 від Елладської і Константинопольської ієрархії. Вони обираються на 1 рік Архієрейським Синодом.

У період між сесіями Архієрейського Синоду вся повнота влади належить Постійному Синоду. Останній також є церковним судом, а Архієрейський Синод апеляційною інстанцією.

Польська автокефальна православна церква

Вищим органом ПАПЦ є Помісний собор, якому підзвітний Архієрейський собор. З огляду на нечисленність польського єпископату Статут ПАПЦ не передбачає створення Синоду, таким чином, Архієрейський собор виступає тут аналогом Синодів інших церков.

Оскільки в Архієрейському соборі беруть участь всі правлячі архієреї, про ротації та каденції не може йти мови. Собор двічі на рік скликається митрополитом, рішення приймаються простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів, вирішальним є голос головуючого. Архієрейський собор ‒ суд єдиної інстанції над архієреями.

Албанська Православна Церква

Синод є вищим керівним органом Албанської Церкви (ст. 11 Статуту). Членами Синоду є всі архієреї ‒ в нинішній час це 8 чоловік. Фактично Синод в Албанській Церкві є аналогом Архієрейського Собору.

Головує на Синоді предстоятель ‒ архієпископ Тірани, Дуррескій і всієї Албанії. Синод засновує єпархії, обирає архієреїв, є судовою інстанцією для єпископів і митрополитів, управляє майном Церкви.

Синод скликається предстоятелем кожні три місяці, але при потребі може бути скликано позачергове засідання Синоду. Для кворуму достатньо половини від складу Синоду. Участь у Синоді є обов'язковою. Рішення приймаються простою більшістю голосів. За рівної кількості голосів ‒ вирішальним є голос предстоятеля.

Православна Церква у Чеських землях і Словаччині

Хоча єпископат ПЦЧЗС ще менш численний, ніж єпископат ПАПЦ, тут є Синод, що складається з правлячих архієреїв. Таким чином, тут Синод виконує функції Архієрейського собору. Тому тут теж не передбачається ротація членів.

Головує на Синоді митрополит, який і скликає Синод не менше двох разів на рік. Синод як орган першої інстанції розглядає скарги на архієреїв, друга інстанція ‒ Помісний собор.

Православна церква України

Статут ПЦУ передбачає Річний Синод з 13 осіб, де головує предстоятель, а кожних півроку змінюється половина інших членів. Таким чином, каденція членів Синоду ‒ один рік.

Повноваження членів Синоду розбиті на два півріччя: зимовий (1 вересня ‒ 28/29 лютого) і літній (1 березня ‒ 31 серпня). На перехідний період у Синоді буде три постійних члена, які представляють три церковні групи, які об'єдналися. Кворум Синоду ‒ половина його членів. Рішення приймаються простою більшістю.

Синод скликається предстоятелем, кожні три місяці.

Повноваження Синоду цілком звичайні. Судочинство щодо архієреїв здійснюють синодальні суди першої та другої інстанції, Архієрейський і Помісний собори.

 

Для повноти порівняння ми також вирішили подати аналіз повноважень Синодів НЕ автокефальної УПЦ (МП), а також раніше існуючих невизнаних УПЦ-КП і УАПЦ.

Українська Православна Церква (Московський патріархат в Україні)

Статут УПЦ (МП) є скороченою версією Статуту РПЦ. Синод з десяти членів (митрополит Київський і всієї України, семеро постійних і троє тимчасових). Постійні члени по кафедрам або посадам у Статуті не прописані. Тимчасові члени викликаються на сесію почергово кожні півроку. Повноваження Синоду цієї структурної одиниці РПЦ в основному дублюють повноваження Синоду головної організації, проте є дещо вужчими.

Українська Православна Церква Київський Патріархат

Священному Синоду УПЦ‒КП у Статуті присвячено увесь 5-й розділ. Положення про Синод в УПЦ‒КП за Статутом дуже нагадують аналогічні положення Статуту РПЦ, тільки у меншому масштабі.

Так, Синод тут складається з патріарха і одинадцяти архієреїв, з них восьмеро ‒ постійні члени, і троє ‒ тимчасові. Постійні діляться на дві групи: 1) за посадою (патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський, митрополит Львівський і Сокальський, керуючий справами Київського Патріархату і архієрей ‒ секретар Священного Синоду); 2) по обранню (по одному архієрею від Східного, Центрального і Західного регіонів України і один від закордонних єпархій). Тимчасові члени викликаються патріархом і Синодом на один рік по одному від трьох регіонів України. Постійні члени обираються Архієрейським Собором. Кворум Синоду ‒ дві третини членів.

У Синоді відбувається одна сесія на рік. Таким чином, каденція тимчасових членів ‒ також один рік.

Повноваження ті ж, що і у Синоду РПЦ. Відмінність у тому, що Синод тут є судом другої інстанції (вища інстанція ‒ Помісний собор).

Українська автокефальна православна церква

Вища влада в УАПЦ належить Помісному собору. Архієрейський собор називається органом, що діє між Помісними соборами. Однак вищий постійно діючий орган управління УАПЦ ‒ Патріарша рада (аналог Синоду, а слово «синод» у Статуті УАПЦ взагалі відсутнє). На відміну від аналогів, Патріарша рада складається не тільки з архієреїв: сюди входять предстоятель, двоє єпархіальних архієреїв, двоє священиків і двоє мирян, причому у всіх рівне право голосу. Всі вони обираються Помісним собором, і підзвітні йому ж. Набір повноважень вужче, ніж у аналогічних органів, зокрема Патріарша рада не обирає єпископів ‒ це прерогатива єпархіальних соборів.

***

Як видно, у більшості розглянутих церковних структур, Синод є вищим колегіальним керівним органом, який приймає рішення з питань оперативного управління церквами.

Іноді Синод буває підзвітний Архієрейському та/або Помісному собору, у деяких випадках Синод тотожний Архієрейському собору. Тільки у разі колишньої УАПЦ, де цей орган називався Патріаршою радою, і включав до себе не-архієреїв, причому останні становили більшість (четверо з сімох). Також серед членів Синоду можуть бути і не архієреї і в Єрусалимському патріархаті. Повноваження Синодів приблизно в одному діапазоні, оскільки стосуються поточної життя церков, але бувають і розбіжності. Судові рішення щодо архієреїв Синоди розглядають як перша інстанція, але можуть виступати і останньої.

У більшості випадків увесь склад Синоду (крім предстоятеля) або якась частина підлягає регулярному оновленню, причому звичайна каденція ‒ півроку і рік (тільки у Сербській Церкві каденція 4 роки). Цікаво, що у цьому плані Синод ПЦУ схожий за кількістю членів і ротації на Синод Елладської Церкви, а по частоті скликання ‒ з Церквою Чеських земель і Словаччини.