Інвентаризація у Києво-Печерській лаврі: мародерство чи примноження духовних пам’яток? – інтернет-видавництво Церкваріум
18
Нд., серп.

Інвентаризація у Києво-Печерській лаврі: мародерство чи примноження духовних пам’яток?

Аналітика

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Міністерство культури виявило зникнення ікон

Міністерство культури розпочало інвентаризацію пам’яток культури у Києво-Печерській лаврі. Наразі вже маємо проміжні висновки. Спочатку міністр культури Євген Нищук оголосив про зникнення кількох цінних ікон. Припускають, що це могло статись ще до 2003 року.

Після цього речниця Міністерства Юлія Даценко заявила, що ревізія не змогла встановити місцеперебування десяти культурних цінностей, про що до правоохоронних органів направлено відповідну заяву.

У коментарі «Радіо Свобода»  заступник голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Богдан Кожушко уточнює, що мова йде про відсутність 8 ікон ХІХ сторіччя, дерев’яного потиру та хреста.

Крім того, задовго до цієї ревізії на території лаври виявлено багато об’єктів незаконної забудови без жодних дозвільних документів. Також зафіксовано зникнення 5 пам’яток архітектури на території Нижньої лаври та побудову не менше 16 корпусів загальною площею не менше 20 тис квадратних метрів.

Ще два новозбудовані приміщення на території Києво-Печерської лаври та одне у процесі зведення

Речник УПЦ МП в ефірі «Радіо Свобода» архієпископ Климент (Вечеря) намагався спростувати всі звинувачення двома способами: по-перше, у Міністерства культури немає документальних доказів зникнення цінних пам’яток культури через недосконалість інвентаризаційних описів; а по-друге,  таке прискіпливе ставлення саме до Києво-Печерської лаври є дискримінацією віруючих за релігійною ознакою.

«Жодного документу немає про те, що ці цінності зникли. І музей Києво-Печерської лаври, і Міністерство культури шукає те, що воно не зовсім знає, що воно шукає. Комісія приходила як до Києво-Печерської лаври, так і до Почаївської лаври, і у списках, які вони мали, значаться такі речі як «Ікона Божої Матері». А яка це ікона? Чи велика вона за розміром, чи маленька? Якого вона кольору чи що на ній зображено? Представники Міністерства культури сказати не можуть, і тому  ідентифікувати такі речі абсолютно неможливо.

У Києво-Печерській лаврі не просто нічого не зникло, а примножилось у кілька разів. І цінності – духовні у першу чергу – є сьогодні джерелом паломництва тисяч вірян не тільки з України, а і з усіх континентів земної кулі щодня.

Ми не будемо зараз спростовувати або виправдовуватись стосовно якихось заяв Міністерства культури, які абсолютно не підтверджені. Це якісь плітки. Немає жодного документа, в якому було би чітко показано, що у Міністерства культури є якісь претензії до Києво-Печерської лаври».

На питання, чи може відбуватись будь яке будівництво на території Києво-Печерської лаври, архієпископ Климент не знайшов нічого кращого, ніж спитати, а на якій підставі побудовано, наприклад, готель «Хаятт» на території заповідника «Софія Київська».

Довідка Cerkvarium

Будівництво готелю «Хаятт» по вул. Алли Тарасової, 5 розпочалось у 1996 р., а завершилось у 2007 р. Проте, затвердження меж та режиму охоронної  зони ансамблю споруд Софійського собору у м. Києві відбулось лише наприкінці 2005 р. (наказ Міністерства культури і туризму України № 1076 від 23.12.2005 р., втратив чинність відповідно до наказу Міністерства культури України № 233 від 23.03.2017 р.). Тобто, у період між 1990 та 2004 роками офіційна буферна зона була відсутня.

І взагалі владика Климент висловив здивування, чому таке прискіпливе ставлення саме до Києво-Печерської лаври, коли є десятки тисяч інших релігійних організацій. Тому заяви представників Міністерства культури виглядають як дискримінація конкретної релігійної організації та людей за релігійною ознакою.

За словами речника УПЦ (МП), контролювати те, що відбувається у Києво-Печерській лаврі, мають право лише відповідальні органи, а також є ЮНЕСКО, яке має обов’язок наглядати за збереженням Києво-Печерської лаври. І саме у ЮНЕСКО були претензії щодо забудов біля Софії Київської, а до критичних явищ в лаврі начебто не було висловлено жодних заперечень. 

Але ця заява архієпископа Климента не відповідає дійсності: у ЮНЕСКО таки були претензії з цього приводу.

Довідка Cerkvarium

Києво-Печерська лавра та Софія Київська були внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1992 році. В 2009 році відбулась 33 сесія ЮНЕСКО у Севільї, на якій було затверджено «Спільний звіт центру світової спадщини та міжнародної ради з питань пам’яток та визначних місць (ICOMOS) про роботу місії з оцінювання стану збереження об’єктів світової культурної спадщини: «Собору Святої Софії та ансамблю монастирських споруд Києво-Печерської лаври у Києві 2—7 березня 2009 року». У розділі «Резюме та список рекомендацій» було зазначено наступне: «члени Місії під час свого візиту помітили, що на території об’єктів та у межах буферної зони навколо них подекуди ведуться будівельні роботи, а також виявили проблеми у їхньому захисті та охороні; особливої уваги заслуговують геологічні проблеми Києво-Печерської лаври. Члени Місії бажають підкреслити, що нові забудови та будівельні роботи, що ведуться на території об’єктів Світової культурної спадщини та у межах буферної зони навколо них, мають негативний вплив на автентичність та цілісність цих об’єктів». Неофіційний переклад Звіту можна переглянути за посиланням.

Всі претензії до монастиря з боку влади речник УПЦ МП назвав популістським, нічим не підтвердженими та пов’язаними з боротьбою за владу та певні посади у музеї. На що присутній в студії Сергій Кролевець, колишній керівник Києво-Печерського історико-культурного заповідника, на адресу якого пролунали звинувачення у боротьбі за відновлення на посаді,  сказав, що робоча група товариства охорони пам’яток історії та культури зафіксувала факти їх руйнування та направила свого часу звернення до Генпрокуратури України, але не отримала відповіді.

У свою чергу голова Департаменту у справах релігії та національностей Андрій Юраш пояснив неактивність держави у цьому питанні тим, що свого часу Московський патріархат дуже потужно впливав на представників влади, а тому держава не мала реальних важелів контролю за ситуацією. Саме тісні стосунки між керівництвом УПЦ МП та держави гальмували процес нагляду за збереженням історичних пам’яток релігійною громадою монастиря Києво-Печерської лаври. При цьому пан Юраш повідомив, що його Департамент є чи не найбільшим адвокатом УПЦ МП, не допускаючи будь яких силових дій громадськості щодо монастиря.

У відповідь Климент (Вечеря) звинуватив Андрія Юраша у нещирості та заявив, що, наприклад, відбудова того ж Успенського собору на території лаври здійснювалась на кошти церкви, а не держави.

Довідка Cerkvarium

За інформацією «Дзеркала тижня» 2012 року з посиланням на прес-службу Києво-Печерської лаври, намісник монастиря Павло (Лебідь) «зазначив, що Лаврі Володимир Путін неодноразово надавав допомогу. «Він виділив значну суму на роботи з відновлення Успенського собору», – сказав він. Він додав, що без цих грошей неможливо було б змогли відродити святиню». На даний момент гіперпосилання на цю заяву намісника не працює.

На що пан Кролевець нагадав, що багато робіт в Успенському соборі здійснювалось за рахунок державного та міського бюджету.

Отже, все, на що здатні представники Московського патріархату, коментуючи проміжні результати інвентаризації Києво-Печерської лаври – це упередженість, маніпуляції, перевід стрілок та банальне залякування карами небесними.

SEO продвижение сайта - LUXEO Работа за границей