Дайджест церковних новин 20-26 травня

Дайджест церковних новин 20-26 травня

Аналітика
Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Усе найважливіше в одному матеріалі

ПЦУ

Цього тижня було поставлено остаточну крапку у питанні, яке хвилювало громадськість – «Чи станеться розкол у ПЦУ?». Ні, розколу не сталося. Владику Філарета не підтримує єпископат, а усі члени Синоду засвідчили свою підтримку митрополиту Епіфанію. Філарет, до речі, був єдиним, хто не підписав журнали Синоду. І це також зрозуміло, оскільки одне з рішень фактично поставило крапку у питанні поминання Філарета та Епіфанія. Було прийнято рішення, що у всіх храмах ПЦУ спочатку поминається Предстоятель, а вже потім єпархіальний архієрей. Тобто навіть у межах Києва спочатку поминається Епіфаній, а вже потім Філарет. Хоча після самого Синоду, Філарет заявив журналістам, що сам вирішуватиме, які рішення Синоду виконуватиме, а які – ні.

Київський міжнародний інститут соціології цього тижня оприлюднив результати опитування, відповідно до якого 48,8% респондентів належать до Православної Церкви України, 16,3% - просто православні, 14,2% відносять себе до УПЦ (МП), 8,8% є греко-католиками та 4,3% - протестанти.

Половина українців вважає, що Томос об’єднує країну, а 30% впевнені, що роз’єднує. Цікаво, що серед тих, хто підтримує надання Україні Томосу, 2/3 впевнені, що умов, зазначених у ньому, достатньо, щоби розвивати українську незалежну церкву, і відмовлятися від Томосу не можна.  У той же час лише 8,8% вважають, що умов, зазначених у Томос, недостатньо, і треба відновити УПЦ-КП.  36% українців схвалюють обрання митрополита Епіфанія очільником Православної Церкви України, 15% вважають, що на цю посаду краще було би обрати митрополита Філарета.

УГКЦ

У Сербії утворили єпархію для українських греко-католиків з Закарпаття. Річ у тім, що на півночі Сербії, що межує з півднем Угорщини, історично сформувалась українська діаспора закарпатських українців, які за старим звичаєм називають себе русинами. Вони емігрували у ці землі ще у XVIII столітті і були греко-католиками. Спочатку ця територія перебувала у складі Австро-Угорщини, а потім Югославії. За часів Югославії було утворено тимчасову церковну структуру. Тепер же вона піднесена до рівня постійної єпархії і напряму підпорядковується Ватикану. В урочистостях з нагоди утворення греко-католицької єпархії взяли участь префект Конгрегації Східних Церков, Посол України у Сербії та греко-католики Закарпаття.

Помісні Церкви

Посол США у Греції Джефрі Пайєтт обговорив з Вселенським патріархом Варфоломієм питання визнання ПЦУ. Це вже не перший раз, коли американські дипломати цікавляться православним питанням взагалі, і конкретним українським кейсом зокрема. Нагадаємо, що минулого року Пайєтт провів багато зустрічей з грецьким духовенством, у тому числі і з братією різних монастирів Афону.  

Патріарх-Католікос усієї Грузії Ілія II на зустрічі з послом Швейцарії нагадав, що окремі території його країни залишаються окупованими Росією. Грузинський патріарх довгий час прямо не говорив про анексію, оскільки не хотів псувати відносини з Росією та РПЦ. Однак останнім часом ці відносини погіршилися, і очільник ГПЦ відкрито критикує Росію та Російську Церкву.

РПЦ

Патріарх Кирил вкотре сказав очевидну річ, яку його паства в Україні намагається приховати. Він заявив, що в Україні є «наша Українська Православна Церква», яку «намагаються відірвати від Московського патріархату». Якщо сам Московський патріарх визнає, що УПЦ все ж таки Московського патріархату, то чому сама УПЦ так пручається тому, що вказати це на офіційному рівні у своїх документах?

У РПЦ продовжують роздмухувати тему релігійних переслідувань, що начебто мають місце в Україні. У «Президент-готелі» у Москві 29 травня відбудеться конференція на тему порушення прав віруючих в Україні. Основні доповідачі будуть від РПЦ, однак також запрошені єпископи з Антіохійського та Сербського патріархатів. Також планується виступ очільника Імператорського православного палестинського товариства – організації, тісно пов’язаної з представниками ФСБ та колишнього КДБ.

Патріарх Кирил вирушив до Страсбурга, де, окрім обговорення релігійних питань, він проведе зустріч з президентом ПАРЄ Т. Ягландом та комісаром Ради Європи з питань прав людини Д. Міятович. Вочевидь очільник РПЦ жалітиметься на українську владу, розповідатиме про «гоніння та переслідування» вірних в Україні, а також, скоріш за все, буде переконувати повернути Росію до ПАРЄ.

А поки Московський патріарх займається політикою в інтересах Кремля, у самій Росії розгорається черговий скандал. Журналісти-розслідувачі встановили, що Управління справами Президента РФ будує у Московській області резиденцію для патріарха Кирила за рахунок бюджету. Російським платникам податків чергові апартаменти головного російського нестяжателя обійдуться у 2.8 мільярди рублів. Це притому, що патріарх має з десяток офіційних резиденцій.

Президент РФ Володимир Путін привітав патріарха Кирила з іменинами і побажав йому скоригувати свій графік у бік розвантаження. Оскільки останні місяці патріарх був малоактивним і навіть офіційно скасував декілька візитів, це привітання можна сприймати або як тролінг, або як натяк на те, що пора думати про церковну пенсію. Та й формальний привід є – за 2.5 роки Кирилу виповниться 75, а за Статутом РПЦ у цьому віці треба подавати прохання на вихід на спокій. У Путіна невдоволені скандалами навколо Кирила і вважають, що його фігура притягує до Путіна негатив з боку росіян. Також патріарху вочевидь не пробачили програш на українському напрямку. В Адміністрації Президента РФ вже давно ставлять на іншу фігуру – митрополита Тихона (Шевкунова), який проводитиме куди більш ізоляціоністську церковну політику і точно не заграватиме з українцями, оскільки як таких їх для нього не існує.

SEO продвижение сайта - LUXEO Работа за границей