10
Пн., груд.

Митрополит Августин (Лабардакіс): хто хоче врегулювати спір, сам стає мішенню атак

За кордоном

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Про це він сказав у заяві щодо питання української автокефалії

Оригінал німецькою мовою - Griechisch-Orthodoxe Metropolie von Deutschland

Переклад - Ukrainische Orthodoxe Kirche Gemeinde Düsseldorf und Nordrhein-Westfalen

Орфографію джерела збережено

 

Грецька Православна Митрополія в Німеччині
Його Еміненція, Митрополит поч. д-р А
вгустин,
Екзарх Центральної Європи - Вселенський Патріархат,
Голова Конференції Православних Єпископів Німеччини (ОБКД)

Заява

Після рішення Священного Синоду Московського Патріархату від 14 вересня 2018 р. припинити "участь Російської Православної Церкви у всіх єпископських зборах, богословських діалогах, багатосторонніх комісіях та інших органах, у котрих представники Константинопольського Патріархату головують або є співголовами", можлива відмова участі трьох російських єпископів Німеччини на наступному засіданні Православної Єпископської Конференції в Німеччині (ОБКД) насправді не являється  несподіванкою.

Я надзвичайно жалію прийняття цього рішення та його наслідки для нас тут у Німеччині, оскільки православна співпраця в рамках ОБКД завжди була плідною та гармонійною, і я сподіваюся, що труднощі, котрі виникли в міжправославних відносинах, будуть подолані якомога швидше.

Як відомо, ці труднощі пов'язані з ситуацією в Україні, країні, яка стала незалежною після розпаду Радянського Союзу. Цей факт свого часу не сподобався всім прихильникам колишнього статус-кво, які віддавали перевагу країні, де надалі домінувала б Росія. Церква зараз стикається з подібною ситуацією: друга за величиною країна Європи прагне церковної незалежності (автокефалії) і хоче відділитися від церкви в Росії, країни, з якою Україна, як відомо, знаходиться в більш-менш відкритому збройному конфлікті.

У цій ситуації Вселенський Патріарх втрутився за власною ініціативою, намагаючись не лише вирішити це гостре питання церковної незалежності, але й допомогти подолати внутрішньо-церковну схизму в Україні, що виникла там після розпаду Радянського Союзу. Це надзвичайно складне завдання належить йому через його почесну першість у православ'ї і, отже, не означає втручання у внутрішні справи іншої церкви, крім того, що церковному з'єднанню України з материнською церквою в Константинополі століттями перешкоджала політика царської та радянської влади, і його навіть заперечувала.

До речі, те що той, хто хоче врегулювати спір, сам стає зі сторони конфліктуючих сторін мішенню атак, є явищем, яке часто спостерігається. Тому неможливо переоцінити активність Константинопольського Вселенського Патріархату для православної єдності та його допомогу, яку він неодноразово надавав російським віруючим та громадам у вигнанні.

Інший аспект вище згаданої постанови від 14.09.2018 стосується заборони співслужіння єпископів Московського Патріархату з єпископами Вселенського Патріархату. Це вже мало наслідки для нас тут в Німеччині, бо нашого вікарного єпископа Варфоломія Аріянцького попросили при введенні нового сербського православного єпископа в Дюссельдорфі 16.09.2018 через наявність двох російських єпископів НЕ співслужити. Навіть якщо підкреслюється російською стороною, що не йдеться про припинення євхаристійного спілкування і співслужіння священиків надалі дозволено, я глибоко жалію цю міру і відношення, яке за ним стоїть. Для нас православних (спільне) звершення Божественної Літургії, отже Євхаристії, - то сума і вершина нашого церковного життя. Тому ця ситуація, яку я вперше за майже п'ятдесят років єпископського служіння переживаю, є болісною і тривожною.

У цьому ж дусі, я повинен, зрештою, зупинитися на ще одному аспекті рішення Москви вийти "з усіх єпископських зборів, богословських діалогів, багатосторонніх комісій та інших органів, в яких головують або співголовами є представники Константинопольського Патріархату". Оскільки між православними завжди діє так званий принцип диптихів, таким чином, щоб слідувати списку православних автокефальних церков, на якому Константинопольський Патріархат стоїть першим, представники Константинополя головують або спільно головують в усіх всеправославних органах (наприклад у єпископських конференціях) та діалогах. Це рішення також означає, відповідно, що Московський Патріархат виходить з богословських діалогів як на державному, так і на світовому рівні та інших відповідних форумів і, отже, це виходить далеко за рамки передбачуваного "покарання" Вселенського Патріархату та його сміливого Предстоятеля. Потішити тут можуть лише слова легендарного Герберта Венера: "Той, хто виходить, повинен повернутися!"

Бонн, 18 вересня 2018 року