Результати конкурсу на посаду голови Держслужби з питань релігій – інтернет-видавництво Церкваріум
06
Пн., лип.

Результати конкурсу на посаду голови Держслужби з питань релігій

Релігійна свобода

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Вся наявна інформація в одному матеріалі

Вчора, 21 січня відбувся черговий етап конкурсу на посаду очільника Державної служби з питань релігій та національностей. Допущені до цього етапу кандидати пройшли співбесіду з конкурсною комісією.

За результатами співбесіди допущені кандидати набрали наступні бали:

Андрій Юраш – 6.57
Юрій Решетніков – 6.29
Олена Богдан – 5.01
Сергій Бортник – 4.72
Анатолій Осадчий – 1.00
Марина Алтухова – 0.86

Оскільки кандидати Анатолій Осадчий та Марина Алтухова по одній з компетенцій набрали по 0.00 балів, то вони не проходять до наступного етапу конкурсу.

Далі 4 кандидати пройдуть співбесіди з міністром культури, молоді і спорту Володимиром Бородянським і він визначиться з кандидатурою (або кандидатурами), які він виноситиме на засідання Кабінету Міністрів України і вже Уряд прийматиме рішення і голосуватиме за призначення особи на посаду голови Служби.

У загальному заліку, після всіх іспитів, бали розподілилися так:

Андрій Юраш – 9.57
Юрій Решетніков – 9.29
Олена Богдан – 8.01
Сергій Бортник – 7.72

Переможець загального Андрій Юраш нещодавно опублікував власну стратегію або «передвиборчу програму», де описуються основні завдання на посаді голови Служби. Інші кандидати не оприлюднювали власних програм.

Основні запитання на цьому етапі були наступні: який досвід у особи в сфері релігії, якою кандидат бачить службу через 10 років та як людина вирішить ситуативне завдання. Потенційним очільникам служби пропонувалося розв’язати кейс Стамбульської конвенції. Суть кейсу у тому, що Україна має зобов’язання перед Європейським союзом по ратифікації цього документу. Однак церкви та релігійні організації виступають проти цього. Основна причина – неприйття терміну «ґендер».

Андрій Юраш запропонував створити на базі Служби переговорний майданчик для представників влади та голів церков. Таким чином можна буде сторонам донести позиції один одного. Влада пояснить свої зобов’язання та необхідність їх виконувати. Релігійні лідери пояснять свої перестороги. Юраш також виразив впевненість, що компроміс вдасться знайти та навів приклади Польщі та Словаччини, де Стамбульська конвенція ратифікована з урахуванням позиції церков. Він також вважає, що Держетнополітики є базовою інституцією, яка повинна займатися цим питанням та виступити головним медіатором між основними стейкхолдерами.

Сергій Бортник вважає, що державі потрібно дати пріорітет «традиційним конфесіям», але також захищати і релігійні меншини та атеїстів. Він переконаний, що державі треба прислухатися до голів церков. Держава не повинна бути апріорі атеїстичною, натомість треба перейняти досвід Німеччини, де діти можуть виховуватися тим переконанням, які мають їхні батьки.

Олена Богдан заявила, що буде виконувати те, що в якості Законів ухвалить Верховна Рада України. На питання про позицію Служби, вона відповіла, що відповідно до Положення Про Службу формує політику Міністерство культури, молоді та спорту, а Держетнополітики лише реалізує. Тому вона виконуватиме ту стратегію, яку сформує Міністерство. Також вона зазначила, що при наявності запиту від Парламенту, Служба буде формувати аргументи «за» і «проти», а також варіанти компромісних позицій.

Юрію Решетнікову це питання не задавали.

Зазначимо, що всього на посаду голови Служби претендувало 24 особи.

 

Після першого іспиту на знання законодавства кандидатів лишилось 17.

 

Тест на абстрактне мислення «відсіяв» ще чотирьох. В результататі до фінального етапу дійшло 11 людей.

Ще 5 осіб не з’явились на співбесіду і з лишившихся 6 обрали 4 фіналістів.

Нагадаємо, що це вже повторний конкурс. Перший раз до співбесіди дійшли тільки Андрій Юраш та Юрій Решетніков, однак комісія поставила їм низькі бали і вони не змогли пройти далі. Через це конкурс сказували та запустили по новій. Це викликало обурення релігієзнавчої спільноти та було направлено відкритого листа Президенту, Прем’єр-міністру та міністру культури.

Релігієзнавці вимагають від президента і прем’єра не «зливати» держслужбу з етнополітики та свободи совісті