18
Нд., лист.

Єпископ Грузинської Церкви про Україну: ГПЦ або буде на стороні історичної справедливості, або визнає тиск Росії

Помісні церкви

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Він закликав свою Церкву не брати участь в розколі світового православ'я

На сторінці в фейсбуці грузинської спільноти "Церковний календар" з'явився текст заяви одного з ієрархів Грузинської православної Церкви, де він закликає встати на сторону України і не йти за Росією в питанні української автокефалії.

Заява преосвященного Досифея (Богверадзе), єпископа Бельгійського і Нідерландів, члена Синоду Грузинської Православної церкви

Нехай Господь благословить вас!

Глава Російської православної Церкви письмово звернувся до глав помісних православних Церков із закликом обговорити на Всеправославному соборі проблеми, пов'язані з даруванням автокефалії Українській православній Церкві.

Синод Болгарської православної церкви в результаті голосування відмовився від участі в подібному зібранні. Ініціатива Російської церкви не знайшла підтвердження у більшості ієрархів.

Глава Польської православної Церкви закликав Константинопольського патріарха запросити глав помісних Церков для обговорення українського питання. Відома позиція Александрійського патріарха, який підтримує Російську церкву, але поки Синодом Александрійської церкви рішення з українського питання не прийнято.

Конфедерація Американської православної церкви, в якій не брали участь ієрархи Російської Зарубіжної церкви, в ході обговорення зайняла нейтральну позицію щодо українського питання.

Неофіційно поширюється інформація про те, що на зустрічі з офіційною делегацією України Католикос-Патріарх всієї Грузії Ілія II зафіксував позицію, в якій говориться, що не треба поспішати, треба дочекатися рішень Вселенської і Московської патріархій.

Думаємо, що Грузинська Православна церква і її ієрархи розуміють, які відбуваються події. У Вселенській Православній церкві прерогативи вирішувати адміністративні питання належать тільки Константинопольському престолу. Так було до сьогоднішнього дня, і допущення нового прецеденту розділить православну Церкву на два табори. Справа стосується територіального устрою церков, а не святкового або наукового Всеправославного собору.

Згідно з правилом 34 Апостольських правил Константинопольський престол, як Новий Рим, перший серед рівних, а правила, прийняті IV Вселенському собором, говорять про привілеї Константинопольського престолу. До сих пір ніхто, крім Константинополя, що не надавав автокефалій (Росія, Сербія, Румунія, Болгарія, Албанія, Польща, Чехія).

Для надання автокефалії одна з умов - це державна незалежність.

На прохання ГПЦ в 1990 році Константинопольський престол видав Томос про історичну незалежність (автокефалію) Грузинській православній Церкві.

У нас є прецедент в недавньому часі, коли Московський Патріархат надав автокефалію Американській Православній Церкві без згоди з Константинополем. Константинополь юридично не визнає це рішення.

Грузинська церква визнала автокефалію Американській Церкви, оголошену Російською Церквою, через політичний вплив Росії.

Що стосується питання автокефалії Української православної Церкви, то Грузинська православна Церква або повинна бути на стороні канонічної та історичної справедливості, або визнати політичний тиск Росії.

Грузинська церква морально і канонічно була права, відновивши свою давню автокефалію 12 (25) березня 1917 року, і в 1990 році, отримавши Томос, який підтверджує її історичну автокефалію.

Сьогодні Україна канонічно і морально виявилася в подібному становищі. У 1991 році митрополит Української православної церкви Московського патріархату Філарет зажадав автокефалію від Константинополя [Москви - Cerkvarium]. Під документом тоді поставив свій підпис і єпископ Чернівецький і Буковини Онуфрій.

Грузинська православна церква не може дозволити собі розділити світове православ'я на два табори. У становищі, що склалося. ГПЦ може стати євхаристичним мостом між двома таборами. Можливо, це її місія в цей важкий час. Політичні віяння не повинні впливати на життя Церкви, і навпаки, дії ієрархів повинні мінімізувати такі явища в Церкві.

Єпископ Бельгії і Голландії, Досифей