Звернення української громадськості до Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана щодо статусу Святої Софії – інтернет-видавництво Церкваріум
26
Сб., вер.

Звернення української громадськості до Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана щодо статусу Святої Софії

Церковні
Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

"Десять тез для ПЦУ" оголошує збір підписів

Ініціативна група мирян і духовенства "Десять тез для ПЦУ" оголошує збір підписів під «Зверненням української громадськості до Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана щодо статусу Святої Софії».

Як стало відомо, президент Туреччини доручив своїм помічникам дослідити питання підготовки собору Святої Софії в Стамбулі до перетворення на мечеть. 2 липня Верховний суд Туреччини розпочне розгляд справи про визнання недійсним підпису засновника Турецької Республіки Кемаля Ататюрка під указом 1934 року про створення музею в храмі Святої Софії в Константинополі.

Ми поважаємо суверенітет Турецької Республіки, право і виключну відповідальність президента та уряду Туреччини за прийняття рішень на території власної країни. Саме тому ми можемо дозволити собі лише скромне звернення з проханням почути наш голос. Нейтральний статус Святої Софії є запорукою дружби, поваги та взаєморозуміння не тільки між нашими країнами і народами, але й більше – між мусульманським та християнським світами.

Свій підпис можна додати за посиланням  https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdgKa48IunbuO3fuy9VQVQl-C6dFjtyDBtoAbWENXRjWeE4TQ/viewform

Звернення української громадськості до Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана щодо статусу Святої Софії

Президентові Турецької Республіки

п. Реджепу Тайїпу Ердогану

Високоповажний пане Президенте!

Насамперед висловлюємо Вам свою повагу, а також через Вас усьому турецькому народові. Протягом останнього часу ми чуємо відлуння внутрішніх турецьких дискусій та заяв офіційних осіб щодо статусу найвеличнішої сакральної споруди Туреччини та всього світу – Айя Софії. З тривогою та сумом ми спостерігаємо за долею одного з найбільших релігійних об’єктів усього середземноморського регіону.

Для України Айя Софія – один із центральних історичних символів. Цей храм відіграв важливу роль і в історії українського народу та його культури. Великий князь київський Володимир прийняв християнство під враженням своїх послів, які були здивовані та зачаровані неймовірною красою Святої Софії. Майже півтисячоліття цей храм був головним Собором і для нашої Української Церкви. Саме там отримували посвяту київські митрополити. За прикладом Софії побудовано найголовніший храм України – Софію Київську. Софія Константинопольська була взірцем для неосяжної кількості церков – і мечетей.

Софія була найголовнішим і найбільшим християнським храмом протягом майже тисячі років. Після 1453 року вона стала візитівкою мусульманського Стамбулу. Вона є уособленням і філософією цього міста. Як Стамбул поєднує Європу з Азією, як місток між світами, так і Айя Софія об’єднує християн і мусульман, будучи сакральним об’єктом двох найбільших світових релігій.

Ми віримо, що рішення надати цій святині статус музею було мудрим, стратегічним. Цей храм – не символ якоїсь однієї культури, як це зараз хочуть показати деякі речники і автори. Це не символ Сходу чи Заходу, це символ єдності, священна вершина, біля якої Схід та Захід зустрічаються у шанобливому поклоні – і це велике благословення для Туреччини.

Нові виклики сучасності – як геополітичні, так і культурні, екологічні, соціальні – ставлять дедалі складніші завдання перед народами. У таких важких умовах нам вкрай потрібна єдність та мудрість, взаємна підтримка великих націй – до яких, без сумніву, належить і Туреччина.

Під Вашим керівництвом Туреччина твердо стала на славетний шлях великої держави, що бере на себе відповідальність за мир, стабільність і справедливість в одному з найбільш делікатних та важливих регіонів світу. Турецька Республіка є – і завжди була - країною, де всі традиції і культури турецької землі однаково шанувались і підтримувались. Туреччина зберегла доісторичні та античні, середньовічні та сучасні зразки ісламської, християнської та навіть язичницької спадщини.

Османська імперія об'єднувала десятки націй та народів – мусульманських, християнських, іудейських. Від Месопотамії до Марокко, від Ефіопії до Австрії, вона відзначалася відкритістю до інших культур і традицій, як азійських, так і європейських. Це зробило її потужною і допомогло тріумфувати над багатьма супротивниками – включно з тими вузьколобими фанатиками, чиї спадкоємці намагаються протистояти їй і зараз.

Ця успадкована відкритість і багатство культур є великим скарбом Туреччини, що не лише приваблює туристів, а й створює високу репутацію великої і відкритої держави, що шанує своє минуле і має велике теперішнє та майбутнє. Співпраця і взаємна відкритість – це велика можливість для взаємного зростання і розвитку.

Україна також є країною багатьох культур і місцем зустрічі різних традицій. Саме терени України є батьківщиною великого кримськотатарського народу, з віковою мусульманською традицією, який не є чужим і для Туреччини. На відміну від сусідньої з Україною держави, що віроломно загарбала Крим, Україна ніколи не дискримінувала іслам чи тюркомовні народи, ніколи не чинила перешкод їхньому розвитку та щиро намагалася бути затишним домом для мільйонів українських мусульман. Україна підтримує дослідження ісламу та історії тюркських народів, будує мечеті та відновлює давні мусульманські традиції своїх співгромадян.

Відкритість і скасування обмежень для мусульман в Україні та цілій Європі спонукають очікувати, що в мусульманських країнах так само будуть скасовані вікові обмеження щодо християн. Час суперечки між християнами та мусульманами пройшов: зараз обидва наші світи разом протидіють матеріалістичним та атеїстичним тенденціям. Сучасний релігійний світ будується не на основі конкуренції, а на засадах співробітництва та допомоги один одному. Нам, нащадкам праотців Авраама-Ібрагіма, Ісаака та Ізмаїла, варто не конкурувати, а співпрацювати заради миру, добробуту та злагоди, виконуючи божественні заповіді Всевишнього.

Цей дух взаємної довіри дуже важливий для нас, двох великих країн Чорноморського регіону, двох великих воріт Європи. Це, без сумніву, наш спільний національний інтерес.

Ми поважаємо суверенітет Турецької Республіки, право і виключну відповідальність президента та уряду Туреччини за прийняття рішень на території власної країни. Саме тому ми можемо дозволити собі лише скромне звернення з проханням почути наш голос. Нейтральний статус Святої Софії є запорукою дружби, поваги та взаєморозуміння не тільки між нашими країнами і народами, але й більше – між мусульманським та християнським світами.

Нехай Всевишній береже Вас і допомагає у прийнятті складних та мудрих рішень.

З належною повагою,

Дмитро Горєвой

Володимир Волковський

Віктор Трегубов

Андрій Смирнов

Аля Шандра

Тетяна Деркач

Священник Георгій Коваленко

Костянтин Сігов

Неллі Ковальська

Дарія Морозова

Олександр Саган