Відкритий лист до Синоду УПЦ (МП)

Відкритий лист до Синоду УПЦ (МП)

Церковні

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Відкритий лист Центру релігійної безпеки до керівництва УПЦ (МП)

Предстоятелю УПЦ
митр. Онуфрію
членам Священного Синоду УПЦ

 

Ваше Блаженство!
Ваші Високопреосвященства!

 

Із засобів масової інформації Української Православної Церкви нам стало відомо про те, що, перебуваючи з візитом у Болгарській Православній Церкві, керуючий справами Київської митрополії УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) та заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Микола Данилевич взяли участь у Божественній Літургії разом з представниками Константинопольського патріархату.

Нагадаємо, що Священний Синод РПЦ 14 вересня 2018 р. (журнал № 69) заборонив єпископату та духовенству співслужіння з ієрархами Константинопольського патріархату. Також ця заборона була підтверджена та поширена на вірян рішенням Священного Синоду РПЦ, журнал № 71 від 15 жовтня 2018 року.

Священний Синод УПЦ на своєму засіданні 13 листопада 2018 р. ухвалив аналогічне рішення, про що свідчить журнал № 37. Це рішення було також підтверджено Собором єпископів УПЦ (п. 5 Постанови Собору єпископів УПЦ від 13 листопада 2018 р.).

Після цього представники УПЦ чотири рази порушили постанови Священноначалля УПЦ та РПЦ. І це при тому, що розпорядження про заборону священнодійства з представниками Константинопольського патріархату було підписано та надіслано Преосвященним владикам саме митрополитом Антонієм (Паканичем), який згодом і порушив власні приписи. Про таких Священне Писання говорить дуже чітко і недвозначно ‒ «Вийшли від нас, але не були нашими» (1 Іоан., 2:19).

Ми також уважно проаналізували офіційний коментар ВЗЦЗ стосовно цього інциденту. Нам прикро визнавати, що відділ, який займається міжцерковними стосунками припускається грубих помилок, трактуючи реалії сучасного канонічного порядку існування т.з. «нових територій» північної частини Греції. Пояснюємо: т.з. «нові території» перебувають під духовною юрисдикцією Константинопольського патріархату, видимою ознакою чого є поминання у якості першого (відповідно до 34 правила Святих Апостолів) Вселенського патріарха. Заради «турботи про відповідне і належне влагодження і впорядкування і церковне облаштування у цих єпархіях» керівництво цими територіями здійснюється колегіально Священним Синодом Елладської Церкви, половину від складу якого представляють митрополити т.з. «нових територій». Це регулюється Патріаршим і Синодальним діянням від 4 вересня 1928 р., підписаним Вселенським патріархом Василієм.

Також у коментарі йдеться про невідоме церковному народу, таємне розпорядження патріарха Кирила, щодо дозволу співслужіння з представниками т.з. «нових територій». Принагідно повідомляємо Ваше Блаженство та Ваші Високопреосвященства, що відповідно до Статуту РПЦ, Патріарх Московський і всіє Русі є нижчою інстанцією щодо Синоду РПЦ, а тому не може змінювати чи звужувати його рішень. Щодо описаного нами випадку, то це означає, що якщо Священний Синод РПЦ постановив припинити євхаристійне спілкування з представниками Константинопольського патріархату, то Патріарх Московський і всіє Русі немає повноважень робити якихось виключень, як про це зазначено у коментарі ВЗЦЗ.

Таким чином, офіційний коментар ВЗЦЗ не лише не заперечує факту співслужіння митр. Антонія та прот. Миколи Данилевича, а навпаки його підтверджує. Навіть якщо пристати до логіки цього коментаря і визнати подвійний характер юрисдикції цих територій, то це не тільки не заперечує, але і однозначно підтверджує належність єпископату цих території до юрисдикції Константинопольського патріархату.

Повноважний орган УПЦ, який має усю повноту влади у період між Соборами УПЦ ‒ Собор єпископів УПЦ (п. 1 Р. ІІІ Статуту УПЦ) на своєму засіданні постановив: «Прийнявши такі антиканонічні рішення, визнавши розкольників у сущому сані, Константинопольський Патріархат, згідно з церковними правилами, сам став на шлях розколу. У зв’язку з цим, євхаристичне спілкування Української Православної Церкви з Константинопольським Патріархатом на даний час є неможливим і припиняється» (п. 5 Постанови Собору єпископів УПЦ від 13 листопада 2018 р.). Таким чином фактично прирівнявши представників Константинопольського патріархату до розкольників та таких, що відлучені від церковного спілкування.

«Аще кто с отлученным от общения церковного помолится, хотя бы то было в доме: таковый да будет отлучен» ‒ вчить нас 10 правило Святих Апостолів.  

«Аще же кто из епископов, или пресвитеров, или диаконов, или кто либо из клира, окажется сообщающимся с отлученными от общения: да будет и сам вне общения церковного, яко производящий замешательство в чине церковном» ‒ йдеться у другому правилі Святого Антіохійського Собору.

Тому смиренно просимо, задля збереження церковного миру, недопущення спокуси у боговірного народу, на найближчому засіданні Священного Синоду УПЦ розглянути питання про недостойну поведінку митрополита Антонія та протоієрея Миколи Данилевича, за порушення ними 10 правила Святих Апостолів, 2 правила Антіохійського Собору, присяги священнослужителя (непокірність рішенням Священноначалля), рішень Священного Синоду РПЦ від 14 вересня та 15 жовтня 2018 р., рішення Священного Синоду УПЦ від 13 листопада 2018 р., а також розпорядження Київської митрополії № 1379 від 16 жовтня 2018 року, ‒ накласти на них покарання у вигляді заборони у священнослужінні без права причастя Святих Христових Таїн.

Сподіваємось, що благодать Божа убереже Ваше Блаженство та Ваші Високопреосвященства від спокуси лишити без уваги це звернення або відмовити зазначеним особам у канонічному покаранні, адже тоді прийдеться визнати недійсними журнал № 71 Священного Синоду УПЦ від 17 грудня 2018 року, оскільки ним покладається покарання клірикам УПЦ саме за співслужіння з представниками Константинопольського патріархату.

«І нехай слово ваше буде так, так, або ні, ні» (Мф. 5:37).

З повагою 
директор Центру релігійної безпеки                                                                 Дмитро Горєвой