21
Вт., трав.

Лист патріарха Сербського Іринея до Вселенського патріарха Варфоломія

Церковні

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Оприлюднено приватне листування між обома патріархами з українського питання

СВЯЩЕННИЙ СИНОД СЕРБСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

ПРОТОКОЛ 4

У БЕЛГРАДІ, 6-го Лютого 2019 року

ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ

Архієпископу Константинополя

Нового Риму

Вселенському Патріархові

Владиці  Варфоломію

У Константинополь

Питання: Протокол від 24 грудня 2018 року, номер 1119 на Ваші послання стосовно Ваших дій в Україні.

Ваша Всесвятосте,

Взявши до уваги листи Вашої Всесвятості від 24 грудня минулого року і за номером протоколу 1119, у яких Ви сподобили повідомити нам про все, що було зроблено (Вами) останнім часом в Україні стосовно наявних там церковних проблем і прохання схвалити з нашого боку і нашою Церквою Ваші (Його Всесвятості) дії і заходи, ми постановили дати Вам відповідь, з належною гідністю і свідомістю. Заздалегідь нагадуємо Вам, що позиція нашої Церкви, закріплена одностайно в офіційний і відповідний спосіб нашим Архієрейським Синодом, доведена до відома Вам у преамбулі, раніше реакції будь-якої іншої братньої автокефальної Церкви, але  була сприйнята Вами могильним мовчанням, без підтвердження про отримання (Вами) нашого послання (листа). Таким же самим чином Вами було проігноровано і наступне за цим (посланням) наше звернення, а радше сказати, тривожний крик, нашого Постійно діючого Священного Синоду, як і, зрештою, наше братнє усне прохання під час зустрічі з Вами у Салоніках і спільного служіння, щоб Ви не квапилися, але, прислухавшись до голосу більшості Предстоятелів і Синодів помісних єдиновірних Церков, розглянули питання синодально і всеправославно, і жодним чином не в односторонньому порядку і з власної ініціативи.

Відповідаючи на Ваше прохання, Всесвятосте, ми не маємо наміру стояти при прояві вразливих – або навіть цілком  необґрунтованих – аргументів, якими ви обстоюєте,  до того ж і обґрунтовуєте й виправдовуєте  Ваші,  Вашого Священного Синоду нинішні дії і заходи, попри той факт, що було висловлено в їхній бік критику з нашого боку, ще раніше, у посланні наших Архієреїв. Отже ми, всупереч певною мірою характерним (чи радше ілюзорним) новим відомостям в усій цій справі, відмовляємося зі свого боку давати їм інший коментар і, виходячи «з усіх цих реалій», виражаємо нашу позицію і ставлення, яке є таким:

  1. Ми не визнаємо Вашого надто явного антиканонічного «втручання» у канонічну територію Святійшої Російської Церкви, на тій підставі, що Київська Митрополія, яка зовсім не ототожнюється з нинішньою «Україною», що охоплює десятки інших церковних єпархій, була передана 1685 року Московському Патріархатові, як про це свідчать тексти Вашого Предстоятеля Діонісія ІV, висловлювання його наступників, тодішні офіційні «Укази», «Постанови», «Диптихи», «Календарі» і «Щорічники» не лише інших Церков, але й самого, власне, Константинопольського Патріархату, як і зрештою Ваші особисті заяви і висловлювання аж до квітня минулого року.
  2. Ми не визнаємо разом і проголошену «Автокефальну Церкву України», у канонічному плані неіснуючу, насправді ж силоміць нав’язану, штучну «конфедерацію» в Україні розкольницьких відгалужень (які до того ж запекло ворогують одне з одною, що веде до неминучого розділення). Розкольники, вони й залишаться такими. Раз розкольник, він завжди розкольник -  хіба що за винятком щирого навернення і глибокого каяття. Єдиною відомою нам і визнаною нами Церквою є канонічна Українська Православна Церква, яка має своїм главою Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України владику Онуфрія.
  3. Виходячи з цього, ми не визнаємо так званий скликаний з порушеннями «об’єднавчий собор» Київський, на якому не взяв участі жодний архієрей канонічної Української Православної Церкви (попри те, що Ви, днем раніше, прийняли Олександра Драбинко і Симеона Вінницького у Вашу Найсвятішу Церкву, і звичайно без канонічного відпущення їх зі своєї Церкви). Сцени, уся інсценізація і все, що за лаштунками цього дивного зібрання, щоб не сказати гнітючіше, відомі ліпше Вам ніж нам. Тому нехай буде їм шана у мовчанні! На нашу думку, йдеться про антиоб’єднавчий,  роз’єднувальний, розкольницький лжесобор, який вирив ще глибшу яму відчуження і  розпаду суспільства в нещасній країні Україні. З огляду на всі ці фактори, ми вважаємо рішення його неканонічними, нечинними і такими, що жодним чином не зобов’язують нашу Церкву.
  4. Ми не визнаємо розкольницьку ієрархію православною ієрархією, і розкольницьке духовенство православним духовенством, зважаючи на той факт, що  послідовники Денисенка отримали «буття» від відстороненого,  відлученого, і підданого анафемі архієрея (цей факт визнали у свій час і Ви), а прихильники Малетича позбавлені апостольського наступництва і священства взагалі. Жодним документом, Всесвятосте й улюблений у Христі наш брате, жодним розчерком пера неможливо народжене перетворити на ненароджене, ні реальне на нереальне. А відтак, ми не приймаємо того, що гр. Думенко (Епіфаній) є, можливо, архієрей, а тим більше предстоятель автокефальної Церкви (останньої цієї якості не надає йому і його «духовний отець», гр. Денисенко, «дійсний предстоятель», довічний «патріарх»).
  5. Насамкінець, ми законним чином змушені, що й рекомендуємо Святішим архієреям і чесним клірикам нашої Церкви, не брати участі у літургічному й канонічному спілкуванні не лише з обраним гр. Епіфанієм Думенком і його оточенням, але й співслужачими з ними архієреями і кліриками, що перебувають у спілкуванні з ними, дотримуючись священно-канонічної засади, що хто спілкується з не причасником, той і сам перестає бути причасником.

На завершення, оплакуючи й боляче переживаючи порушену єдність нашої святої Православної Кафолічної Церкви, ми просимо й благаємо й  закликаємо Вашу Всесвятість переглянути дотеперішні рішення і відновити попередню благословенну любов і єдність на місцях святих Божих Церков, бо немає нічого необхіднішого і ціннішого  за любов, мир і однодумність між братами.

З любов’ю і шаною засмучений Ваш брат у Христі

Печський, Бєлградський і Карловацький

Іриней

Предстоятель Священного Синоду

Сербської Православної Церкви

Джерело Romfea